Компостування – ефективне рішення, щоб позбутися сухостою. За самовільне випалювання рослинності або її залишків передбачена адміністративна і кримінальна відповідальність

Залишки рослинності, суху  траву та листя можна перетворити на корисний ресурс шляхом компостування. Цей процес є екологічно безпечним у порівнянні зі спалюванням сухої рослинності та не шкодить здоров’ю людей, довкіллю, а його результат є цінним в якості добрива.

Для компостування можна придбати спеціальний контейнер або зробити його з дощечок чи викопати яму та складати в неї листя та інші компоненти, помірно зволожуючи. Компостну купу можна зробити на краю подвір’я, місце для компостування має знаходитися в півтіні, туди не повинне потрапляти пряме сонячне проміння, оскільки воно затримує процеси гниття, та на відстані мінімум 30 м від джерела води. Основним елементом компосту є трава, допоміжними — листя, коріння рослин, кора. Для прискорення процесу компостування необхідно подрібнити усі компоненти. Якщо періодично додавати свіжий ґрунт або спеціальні домішки, то підвищуватиметься швидкість компостування. Також важливо час від часу перемішувати компост і слідкувати, щоб він не був перезволожений. Упродовж літа компост 2-3 рази перелопачують.

Правильно приготований компост перетвориться на якісне природне добриво і може стати у великій нагоді на вашому подвір’ї та у господарстві. Його можна використовувати як високоякісне органічне добриво у саду та на городі для підживлення ґрунту і підвищення його родючості. Компост покращить стан ґрунту, допоможе землі краще вбирати повітря та воду, зменшить ерозію ґрунту. Використання компосту у вигляді мульчі на поверхні ґрунту позбавить від проблеми руйнування ґрунтової кірки на городі після кожної зливи для того, щоб полегшити ріст рослин. Компост або мульча з нього утримають у ґрунті вологу надовго навіть у найспекотніші дні та забезпечать збереження гумусу та органічних речовин від вивітрювання. Внесення компосту пригнічує розвиток бур’янів, покращує температурний режим ґрунту, слугує поживними речовинами для хробаків та інших організмів, які забезпечують поживними речовинами рослини та культури.

Згідно з Кодексом України про адміністративні правопорушення самовільне випалювання рослинності або її залишків тягне за собою накладення штрафу на громадян від 180 до 360 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3060 – 6120 грн.) і на посадових осіб – від 900 до 1260 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (15300 – 21420 грн.).

Ті самі дії, вчинені в межах територій та об’єктів природно-заповідного фонду, тягнуть за собою накладення штрафу на громадян від 360 до 720 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (6120 – 12240 грн.) і на посадових осіб – від 1260 до 1800 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (21420 – 30600 грн.).

В Україні передбачена і кримінальна відповідальність: так, знищення або пошкодження лісових масивів, зелених насаджень навколо населених пунктів, вздовж залізниць, а також стерні, сухих дикоростучих трав, рослинності або її залишків на землях сільськогосподарського призначення вогнем чи іншим загально небезпечним способом караються штрафом від 5400 до 9000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (91800 до 153000 грн.) або обмеженням волі на строк від двох до п’яти років, або позбавленням волі на той самий строк.

Ті самі дії, якщо вони спричинили загибель людей, масову загибель тварин або інші тяжкі наслідки, караються позбавленням волі на строк від п’яти до десяти років.

За інформацією Департаменту  екології  та природних ресурсів Закарпатської ОДА