Основні форми громадської участі в місцевому самоврядуванні:

– дорадчі / консультативно-дорадчі органи (КДО);

– громадські слухання;

– громадські обговорення;

– звернення громадян;

– громадські ініціативи;

– громадська експертиза;

– місцевий референдум;

– консультації з громадськістю;

– органи самоорганізації населення;

– збори громадян за місцем проживання;

– участь в управлінні місцевим бюджетом;

– доручення депутату;

– відкликання депутата;

– дострокове припинення повноважень голови громади;

– створення петицій.

Форми участі передбачають залучення громадян до процесу управління громадою, а головне — вони закріплюються законодавчо, механізми та процедури їх реалізації чітко визначені, а результати мають правові наслідки. У разі ефективної взаємодії громадськості з місцевою владою результати закріплюються в офіційних рішеннях місцевих рад та інших документах і реалізуються на практиці. А якщо влада перешкоджає громадськості реалізувати права на участь у місцевому управлінні у визначених формах – має передбачатися відповідальність представників влади.

Зазначені форми громадської участі можуть реалізовуватися в різних сферах управлінської діяльності місцевої влади: від розробки та реалізації місцевих стратегій розвитку та цільових програм – до управління місцевим бюджетом, соціальною політикою, в галузях житлово-комунального господарства, освіти, медицини, природоохоронної діяльності тощо.

Будь видимим, будь почутим — долучайся до формування місцевої політики!

Ця публікація була створена Всеукраїнською громадською організацією інвалідів «Правозахисна спілка інвалідів» у рамках проєкту «Дослідження участі громадськості у процесах прийняття владних рішень у партнерських громадах Проєкту USAID «ГОВЕРЛА» та стала можливою завдяки Агентству США з міжнародного розвитку (USAID) та щирій підтримці американського народу через Проєкт USAID «ГОВЕРЛА». Зміст цієї публікації не обов’язково відображає погляди USAID та Уряду США.